24 квітня 1985 року відбулася церемонія перезахоронення останків героїв Другої світової війни кавалериста Опанаса Волковенка, льотчиків Андрія Демьохіна, Миколи Маркелова і артилериста Павла Стрижака з міського скверу Радивилова (тоді Червоноармійська) на меморіал слави за містом, споруджений поряд із братським кладовищем полеглих воїнів-визволителів різних національностей.

Будівництво було важким і тривалим і лише в 1956р. розпочалися Богослужіння. Недовгий час християни села Башарівка зверталися до Бога в молитвах, тому що влітку 1962 р. представники місцевого тоталітарного режиму закрили церкву і зробили з неї склад зерна.

Створене рішенням Рівненського облвиконкому №98 від 18.06.1991 р. для збереження рідкісних степових рослин на схилах гори. Знаходиться на землях запасу Дружбівської сільської ради. Площа 9,2 га. Гора “Цимбал” з абсолютною відміткою 348.5 м знаходиться на межі Рівненської і Львівської областей у межах Гологоро-Кременецького нагір'я Подільської височини.

Створена рішенням Рівненського облвиконкому № 33 від 28.02. 1995 р. для збереження сфагнового болота з наявністю рідкісних рослин. Площа 1,9 га. Урочище «Пороховня» розташоване у передмісті Радивилова неподалік залізничної колії. Територія пам’ятки природи розташована у межах Кременецько – Дубенської акумулятивної рівнини Малого Полісся.

Створене рішенням Рівненського облвиконкому №98 від 18.06.1991 р. для збереження рідкісних рослин. Гора розмішена на території Дружбівської сільської ради. Землекористувач - СВК "Діброва". Площа 4,5 га.

Cпочатку погруддя Т.Шевченка було встановлене на постаменті від демонтованого погруддя Сталіна в центрі міського парку. Ця подія була приурочена до 100-річчя від дня смерті великого Кобзаря. Лише тоді, коли вирішили на цьому місті спорудити фонтан - пам'ятник перенесли до Будинку культури, де він знаходиться до сьогодні.

Територія заказника розташована у межах Кременецько–Дубенської акумулятивної рівнини Малого Полісся і характеризується полого – хвилястим рельєфом з відмітками 240 – 245м. У геологічному відношенні територія складена лесоподібними суглинками та флювіогляціальними пісками , які підстеляються крейдовими утвореннями.

Поховання 1918 року дев'ятьох солдат з Радивилова, які загинули в Кременці під час бойових дій на чолі з досвідченим військовиком Максимом Боровим, спрямованих проти угрупування Гетьманату. Максим Боровий - колишній офіцер царської армії у чині штабс-капітана, кавалер 4-ох Георгіївських хрестів із великим ентузіазмом сприйняв звістку про проголошення самостійної України 22 січня 1918 року.

Найстаріший документ про костел, який носив ім'я Семи Ран Пресвятої Богородиці Діви Марії, знаходимо в Актах Луцького Синоду за 1726 рік. В них вміщено перелік зруйнованих костелів. В Актах Кременецьких за 1735 рік зафіксований факт руйнування костелу 16.07.1731 року за правління князя Олександра Любомирського.

Єврейський народ, який проживав в Радивилові ще від ХVІІ століття, залишив після себе пам'ятки єврейської культури.

Пам'ятник Герою Радянського Союзу Павлу Григоровичу Стрижаку (13.09.1922-28.03.1944), командиру батареї 313-го артилерійського полку 121-ї гвардійської Гомельської стрілецької дивізії 13-ї армії 1-го Українського фронту, капітану гвардії.

Почали споруджувати храм в 1824 році при сприянні єпископа Стефана Романовського, але церкву вдалося вимурувати до рівня віконних перекриттів. Після цього на єпархії змінилося п'ять єпископів.І лише коли в червні 1966 року сюди призначили архієпископа Агафангела (Олексія Соловйова), він загорівся посприяти завершенню її спорудження.

Директорів музеїв треба вирощувати, а не розшукувати!

В Україні практично відсутній кадровий резерв керівників закладів культури. Особливо музеїв. Це яскраво продемонстрували результати перших конкурсів на заміщення вакансії директора у багатьох регіонах.

РОЗКОПКИ ГЕТЬМАНСЬКОГО БАТУРИНА 2013-2014 рр.

ПАЛАЦИ ІВАНА МАЗЕПИ ТА КИРИЛА РОЗУМОВСЬКОГО